- нервування
- -я, с.Дія і стан за знач. нервувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
нервування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
заспокоюватися — ююся, юєшся, недок., заспоко/їтися, о/юся, о/їшся, док. 1) Ставати спокійним, переставати тривожитися, хвилюватися, тужити. || Примушувати себе поводитися, триматися тихо, спокійно. 2) Слабшати, ставати менш напруженим, стихати (про біль,… … Український тлумачний словник
знервуватися — у/юся, у/єшся, док. Стати нервово збудженим, схвильованим; розхвилюватися. || Знесиліти від нервування … Український тлумачний словник
покашлювати — юю, юєш, недок. Кашляти потроху або час від часу. || Навмисне неголосно кашляти, щоб привернути увагу або попередити про що небудь. || Кашляти, перебуваючи у стані збудження, нервування, нерішучості і т. ін … Український тлумачний словник
шалений — а, е. 1) Який утратив самовладання, перебуває в стані надмірного збудження, хвилювання. || Якого не можна втримати; нестримний. || Який виражає або в якому виражається несамовитість, нестямність. 2) Який має надзвичайну силу вияву, сповнений її;… … Український тлумачний словник